Меню сайту
Наше опитування
Хто ви?
Всього відповідей: 197
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Сторінка психолога

Навчайтесь бути здоровими
(Аналіз анкетування "Життєві цінності старшокласників”)

Прагнення до змін у нашій країні мають бути спрямовані на те, щоб саме людина була у центрі уваги. Без такого перетворення людини на головну мету суспільного розвитку усі зміни в суспільстві позбавлені сенсу.
Кожна людина , яка прийшла у цей світ, - неоціненна. Потрібно лише краще придивитися до себе, виявити цікавість до тих, хто нас оточує. "Життя кожної людини – це шлях до самої себе” – писав Герман Гессен. А.В. Сухомлинський казав, що "інженером можна стати за 5 років. Учитися на людину необхідно все життя”.
Потреба в становленні високодуховної, гармонійно розвиненої особистості покладає значний обов’язок на заклади освіти.
Готуючись до конференції, ми багато спілкувалися з нашою молоддю. Пропонуємо аналіз опитування, проведеного серед учнів 10-11 класів усіх ЗНЗ міста. В анкетуванні прийняли участь 409 респондентів, на їхній розгляд було запропоновано 10 питань. Головною метою дослідження було виявити життєві цінності старшокласників; їх ставлення та обізнаність щодо шкідливих звичок; чи замислюються молоді люди про необхідність збереження власного здоров’я, та головне, чи виділяють вони категорію "здоров’я як головну мету життєвого успіху”.

1. Від чого (на вашу думку) залежить власне майбутнє?
- 77,7% учнів вважають, що їхнє майбутнє залежить від здібностей, умінь та навиків, котрі вони здобувають, навчаючись;
- 32,3% - гадають, що від власної сили волі;
- зазначимо, що 20,8% нашої молоді усвідомлюють, що майбутнє напряму пов’язане зі станом здоров’я;
- 16,6% - орієнтуються на ситуацію в суспільстві;
- 3,4% сси лаються на фінансове забезпечення та зв’язки.

2. Тішить той факт, що наша молодь достатньо свідома, адже
- 89,2% учнів стверджують, що цілком успішною і щасливою не можна вважати людину, котра не дбає про власне здоров’я;
- інші 10,8% - думають навпаки.

3. Чи дбають про власне здоров’я самі старшокласники?
- не вживають алкогольних напоїв, тютюнових виробів та наркотиків, адже немає потреби – 46,2%;
- інколи вживають алкоголь (пиво, вино, слабоалкогольні напої) – 52,6% учнів;
- вживають часто тютюнові вироби – 1% старшокласників.

4.Серед основних причин, які спонукають молодь до вживання алкоголю, тютюнових виробів та наркотиків старшокласники називають:
- особисті проблеми – 46%;
- за компанію – 68%;
- це єдине джерело задоволення – 8,3%;
- ситуація в суспільстві – 17,8 %.

5. Чи справді це так? Чи є й інші способи реалізувати себе в позаурочний час?
- 55,5% - реалізують себе у спорті;
- 49,4% - думають, що можна реалізувати себе на гуртках, в клубах за інтересами;
- 34% - в молодіжних організаціях;
- з допомогою комп’ютерних технологій – 23,2%;
- 9,8% - реалізувати себе через творчість, власне хобі, в колі друзів.

6. Задаючи питання про алкогольні напої, наркотичні препарати, ми не могли обминути увагою статистику МОЗ стосовно репродуктивного здоров’я молоді і поцікавилися рівнем обізнаності учнів про ІПСШ:
- володіють достатньою інформацією з даного питання – 75,8 % учнів;
- 22% - володіють інформацією на всі 100%;
- і лише 3,4% дітей потребують додаткової інформації.

7. Отримують інформацію про всі вищеназвані проблеми та наслідки шкідливих звичок в найбільшому об’ємі учні
- від вчителів біології та ОБЖ – 60,4%;
- обговорюють дані проблеми з батьками – 51% учнів;
- від класних керівників на виховних годинах – 46,9% учнів;
- спілкуються з друзями – 21,8%;
- 4% вказують, що джерелом інформації є ще й вулиця.

8. Усвідомлюючи той факт, що власне здоров’я – велика цінність, які ж способи зміцнення здоров’я використовують самі старшокласники?
- займаюся спортом – 59,4%;
- проводять час на свіжому повітрі – 54,3%;
- активно відпочивають – 32,3% учнів;
- дотримуються режиму харчування – 19,8%.

9. На даний момент наші учні потребують консультації таких спеціалістів:
- консультанта з профорієнтації – 28,4%;
- консультацій психолога – 19,3%;
- консулат. Юриста – 18,3%;
- лікаря – 2,9%;
- не потребують допомоги – 53,3% старшокласників.

10. Наскільки важливими є для старшокласників наступні цінності:
1. – 85,8% - бути здоровим;
2. – 79% - отримати достойну освіту;
3. – 76% - міцна сім’я;
4. – 71% кохання;
5. – 70% стосунки з друзями;
6. – 68,7% - можливість реалізувати свій талант та здібності;
7. – 64,8% - знайти своє місце у суспільстві;
8. – 55,5% - дістати від життя більше задоволення;
9. – 40% - віра в Бога;
10. – зробити життя для всіх кращим – 39%.

Аналіз анкетування показує, що на першому місці для наших учнів меркантильні, власні інтереси. А от духовні цінності та суспільні (громадянські) – на останньому.
Обізнаність старшокласників щодо наслідків шкідливих звичок та ризикованої поведінки за результатами опитування – на високому рівні, але є сумніви стосовно використання даних знань на практиці.

Портфоліо успіху

Шкільне життя — це та ланка, яка забезпечує ста¬новлення особистості. Творчий учитель формує в учнів життєві вміння та навички, їхні компетентності, органі¬зовує самоосвітню пошукову діяльність, яку спрямовує на формування адекватної самооцінки, прагнення до цілеспрямованого самовдосконалення упродовж усього життя. Навчально-виховний процес у складається із ряду навчальних дисциплін, програмами яких передбачено не тільки засвоєння специфічних знань, а й становлення школяра як особистості. Завдання вчителя — сприяти формуванню адекватної самооцінки учнів, розвитку їхніх творчих здібностей, стимулювати розвиток пізнавальної самостійності школя¬рів. Формування самооцінки школярів залежить від інтенсивності залучення учнів до активної навчальної діяльності, від стимулювання у процесі її організації оцінної діяльності учнів. У процесі життєді¬яльності особистість розвивається й удосконалюється і в результаті — змінює ставлення до самої себе. У повсяк¬денному житті кожна людина оцінює себе або інших людей і, навпаки, оцінюють її. І дуже прикро буває тоді, коли, здавалося б, усе зробив для успіху, а тебе не помітили. Однією із сучасних технологій оцінювання навчально-пізнавальної діяльності дитини є технологія "ПОРТФОЛІО". Портфоліо (італійською — "папки з документами") — форма аутентичного (дійсного, справжнього) оцінювання освіт¬ніх результатів за роботами, які створюють учні під час навчальної, творчої, соціальної та інших видів діяльності. Основний зміст портфоліо — показати, на що ти здатний. Традиційне портфоліо — це колекція робіт, мета якої продемонструвати досягнення учнів. Портфоліо по суті альтернативний спосіб оцінювання, допомагає вчителеві розв'язати такі основні завдання:
— показати реальні здобутки учня;
— простежити індивідуальний прогрес у розвитку та навчанні учня, поза прямим порівнянням з досягненнями інших учнів;
— оцінити досягнення учня і доповнити його резуль¬тати іншими формами контролю;
— заохотити учнів до активності і самостійності;
— розвивати навички оцінної діяльності учнів;
— створити додаткові передумови і можливості для успішної соціалізації.
Велика користь портфоліо у тому, що воно сприяє максимальному розкриттю індивідуальних можливостей кожної дитини, розвитку мотивації для творчого росту. Портфоліо — технологія формування ключових компетентностей учня, нова ефективна форма контролю й оцінки його досягнень. Результатом роботи зі створення портфоліо є сформовані компетентності:
— вміння вчитися;
— інформаційна;
— комунікативна.
Пізнати дитину, її духовний світ, спрямувати її енергію на вищий злет творчої активності й допомагає створення портфоліо учня. І вже іншими очима дивишся на учнів, зовні тихих і непримітних, і розумієш, що кожен із них — особистість, по-своєму талановита і незвичайна.
Процес створення портфоліо дуже захоплює дітей. Це співпраця вчителя і учнів. Вчитель у даній ситуації екс¬перт, консультант, куратор. Портфоліо сприяє інтеграції викладання й оцінювання, забезпечує учнів, учителів та батьків необхідною інформацією про розвиток дитини, дає змогу вчителеві спостерігати за її розвитком та фор¬мує основу оцінювання учнівської успішності. Це багате джерело інформації про дитину. Адже традиційне оцінювання навчальних здобутків учнів може не досягти своєї основної мети — оптимізації навчання.
Працюючи зі своїми учнями над створенням портфо¬ліо, ми поставили перед собою такі завдання:
— розвивати творчі здібності;
— підвищити грамотність;
— навчитися досягати поставленої мети;
— довести собі та всім оточуючим, що ми здібні;
— навчитися працювати з інформацією;
— формувати адекватну самооцінку.
Структура портфоліо.
I розділ "Мій світ".
У цьому розділі учні розміщують цікаву і важливу ін¬формацію власне про себе. Розроблено такі рубрики:
"Моє ім'я" — відомості про те, що означає ім'я дитини, можна навести інформацію про видатних людей, які но¬сили і носять таке ім'я. Якщо у дитини цікаве прізвище, то можна розповісти про його значення.
"Моя сім'я" — дитина розповідає про кожного члена сім'ї, подає фото чи малюнок.
"Моє місто" — розповідь про рідне місто, його цікаві місця. Можна розмістити намальовану схему маршруту від дому до школи. Важливо, щоб на ній були зазначені небезпечні місця (перехрестя доріг, наземні переходи).
"Мої друзі" — тут варто розмістити фотографії друзів, дати інформацію про їхні інтереси та захоплення.
"Мої захоплення" — це невелика розповідь про захоп¬лення учня, секції та гуртки, які вона відвідує.
"Моя школа" — розповідь про школу і вчителів.
"Мої улюблені предмети" — розповідь про предмети, які найбільше подобаються.
II розділ "Портфоліо документів".
Тут доречно створити рубрики, присвячені навчаль¬ним предметам. Учень наповнює цей розділ відмінно ви¬конаними контрольними роботами, цікавими проектами, відгуками на прочитані книги, власними творами, пере¬казами, результатами з техніки читання, грамотами, подяками, дипломами.
III розділ "Моя творчість".
У цьому розділі учень розміщує свої творчі роботи: малюнки, вірші, казки. Якщо робота з трудового нав¬чання об'ємна, то можна розмістити її фото. Якщо робо¬та учня брала участь у конкурсі чи виставці, то необхідно дати інформацію про цей захід: назву, коли, де, ким проводився.
IV розділ "Мої враження".
Учні беруть активну участь в екс¬курсіях, ходять до театрів, відвідують виставки, музеї. Необхідно запропонувати дітям творче домашнє завдання, виконуючи яке вони не тільки згадають зміст екскурсії, а й матимуть змогу поділитися своїми враженнями. Наприкінці року можна провести конкурс-презентацію творчих робіт.
V р о з д і л "Скарбничка".
Результати різноманітних тестів та відгуки вчителя про навчальні досягнення учнів, а також рекомендації, поради.
VI р о з д і л "Роботи, якими я пишаюсь".
Кожна людина — автор власного життя, а тому прина¬гідно здатна написати хоч одну книгу у своєму житті. Це може бути портфоліо — повне зібрання особистих досягнень.

Нетішинський міський методичний кабінет

На допомогу класним
керівникам, учителям,
практичним психологам,
соціальним педагогам,
батькам, учням
 
Проблема насильства щодо дітей у нашому суспільстві загострюється через соціально-економічну нестабільність, недоліки навчально-виховного процесу тощо. Оскільки діти проводять багато часу саме в навчальних закладах, то школи мають відігравати одну з ключових ролей у справі захисту їх від насильства. Відповідно, дорослі, які здійснюють контроль за навчальними закладами та які працюють у них (адміністрація, педагогічний колектив, працівники психологічної служби – практичні психологи та соціальні педаги), зобов”язані забезпечити умови, які б сприяли утвердженню людської гідності людини та її розвитку.
Профілактична робота з попередження жорстокості й насильства серед дітей та молоді в навчальному закладі має бути невід”ємним компонентом і необхідною ланкою цілісного процесу виховання.
Можна виділити дві основні ланки з попередження та подолання жорстокості й насильства в межах навчального закладу:
1. Індивідуальна та групова робота.
2. Корекція і втручання у педагогічний процес.

Основними формами профілактики насильства й жорстокості серед дитячих, підліткових та юнацьких груп є:
• індивідуальна – взаємодія з учнівською молоддю, яка виявляє схильність до вчинення таких негативних дій;
• групова – передбачає профілактику протиправної поведінки у формальних учнівських колективах, освітньому закладі загалом;
• масова – пов”язана з проведенням у закладі навчальних занять, лекцій, бесід, тематичних вечорів.

Робота класних керівників:
1. Розробка кодексу поведінки у класі, зокрема правил ставлення до інших учнів, толерантність і повага до ближнього.
2. Усі випадки знущань та агресії мають означати для порушників негайні, послідовні, але ненасильницькі наслідки.
3. Схвалення та заохочення позитивної, дружньої поведінкии учнів.
4. Пропагування під час урооків ідеї цінності ненасильства, нерасизму, адекватного ставлення до протилежної статі.
5. Розвиток навичок соціального спілкування, вирішення труднощів.

Методичні рекомендації батькам
Якщо дитина пережила насильство – це випробовування не тільки для неї, але й для того, кому вона розповіла про це, у першу чергу для батьків.
Вас можуть охопити різні почуття – розгубленість, шок, заперечення, недовіра, гнів, жалість, почуття провини й самозвинувачення,безсилля.
Щоб допомогти дитині відчути вашу підтримку і знайти душевну рівновагу, важливо:
• допомогти їй упоратися з негативними почуттями й виговоритися;
• убезпечити її, наскільки можете, від повторного насильства;
• забезпечити їй захист від глузувань, осуду, ганьби;
• допомогти їй знайти душевну рівновагу, спокій у родині.
Важливо, щоб дитина не "закривала” своїх почуттів у собі, а могла вилити їх, поділитися:
1. Коли дитина розповідає про те, що відбулося, вислухайте її і допомагайте висловлювати свої почуття вербально.
2. Часто у дитини знижується самооцінка і повага до себе після перенесених переживань, тому вона має "очиститися” від цих переживань з уважною і співчутливою людиною.
3. Терпляче відповідайте на запитання і розвіюйте тривоги дитини.
4. Спробуйте зберігати спокій – це заспокоїть і підтримає дитину.

Як потрібно говорити з дитиною, щоб зрозуміти її, зуміти відчути її проблеми
Коли ви слухаєте дітей:
• приділіть їм достатньо уваги, відкиньте все, що відволікає вас;
• будьте уважними й спокійними;
• не перебивайте;
• користуйтеся словами і жестами, які спонукають їх до подальшої відвертої розмови.
Коли ви розмовляєте з дітьми:
• говоріть короткими простими фразами;
• розмовляйте повільніше, ніж завжди;
• використовуйте зрозумілі для дитини слова.
Коли ви реагуєте на почуття дітей:
• намагайтеся відчути переживання дитиною ситуації і на певний час забудьте про влласні почуття;
• допоможіть дитині висловити емоції, щоб вона зрозуміла суть того, що переживає (наприклад: "Тебе це турбує? Тобі страшно? Ти ображена?”);
• довіряйте почуттям дитини, щоб вона довіряла вам і могла відкрито спілкуватися.

Як запобігти насильству
(Абетка виживання)

1. Я знаю напам’ять усі адреси, номери телефонів та імена людей, яким довіряю.
2. Люди, котрим я довіряю, - це мої батьки чи хтось інший, хто дбає про мене та хоче, щоб я був у безпеці.
3. Я памятаю про телефони спеціального та негайного виклику: "101” (пожежна охорона), "102” (міліція), "103” (швидка медична допомога).
4. Я нікому не дозволяю принижувати й ображати мене.
5. Я не ходжу сам по вулиці увечері чи вночі.
6. Я ніколи не розмовляю з незнайомими людьми, нікуди з ними не йду, нічого у них не беру, не сідаю до них в автомобіль.
7. Якщо мені загрожуватиме небезпека, я буду тікати, кричати, привертати до себе увагу.
8. Я не ввійду з незнайомцями до ліфту.
9. Я не впускаю в помешкання незнайомців, якщо я сам вдома.
10. Якщо зі мною трапиться щось недобре, я негайно розкажу людям, яким довіряю.
11. Я чітко та послідовно знаю, що робитиму, куди зателефоную, піду, кому розповім, якщо зі мною трапиться щось недобре.

Пошук
Приймальня
(03842) 3-44-40

Режим роботи:
ПН-ЧТ - з 8.00 до 17.15
ПТ - з 8.00 до 16.00

Друзі сайту
Педагогічна преса


directed by MOTYLEK icq: 449769667 © 2019
Зробити безкоштовний сайт з uCoz